Ірина Самаріна висловила скепсис щодо майбутнього Блоку Лівих сил

Ірина Самаріна висловила скепсис щодо майбутнього Блоку Лівих сил: «Я вважаю, що це поки-що спроба створення якоїсь картинки, привабливої для потенційного виборця на президентські вибори. Діалог лівих сил, які говорять тут про об’єднання – він точиться довкола президентських чи наступних парламентських виборів.

Може сам блок і досягнення лівих партій існують. Але я не можу назвати п’ять чи десять прізвищ нових лідерів, яких вивели у світ класичні ліві партії за останні 2-5 років. Тому ми бачимо: Симоненко, Вітренко, Ніколаєнко, Мороз – одні і ті ж люди. Навіть якщо вони всі разом стануть в список – це не буде об’єднання на тій платформі, яка має бути. Бо президентські вибори – це не платформа для об’єднання лівих».

Заступник голови Центарльної Ради партії «Велика Україна» підтримала думку лідера профспілкового руху Херсонського кобмайнобудівного заводу, голови Громадського об’єднання «Влада народу» Леоніда Нємчонка, який бачить вихід лише у тому, що профспілки самі повинні брати владу на місцях: «Неможливо добитися якоїсь правди, якщо не йти у владу. Хай це буде на місцевому рівні. Але своїх людей, і городян, і працівників я не зраджу. Я скажу – те, що ми робимо, – ми не для себе це робимо. Я людина, що відбулася, – токар 5 розряду, я без роботи не залишусь, але у мене є син, він в школу ходить, – у якій країні він житеме завтра?»

Ірина Самаріна заявила, що партія «Велика Україна» поділяє таку позицію: «Сьогодні ми бачимо, що ліві сили не можуть нічого запропонувати профспілкам і через це з’являються гасла: «давайте, нехай профспілки подивляться в бік лівого руху». Леонід Нємчонок каже, що в нього немає альтернативи, окрім як висуватися в мери. Але ми розуміємо, що якщо його не підтримають ліві партії, на найближчих місцевих виборах олігархічні клани його просто «з’їдять».

Початки профспілкового руху – це ті паростки, яким сьогодні доводиться пробиватися крізь асфальт і лід. Партія «Велика Україна» прислухається до рекомендацій профспілок. Ми не кажемо, як комуністи: ідіть до нас і разом з нами вирішуйте свої задачі. Ми кажемо: ми хочемо, щоб ви прийшли до влади і ми підтримаємо вас, щоб ви могли вирішувати свої задачі на будь-яких рівнях».

Ірина Самаріна також зазначила, що «Велика Україна» готова консультуватися з профспілками для поповнення кадрового потенціалу партії на місцях: «У нас якраз немає того вантажу, який є у старих партій. Що їх тягне назад? Вони повинні влаштувати на роботу всю свою партійну структуру, обласних керівників, керівників в районах. І тому пробитися там крізь цю надбудову дуже складно. Ми готові звертатися до профспілок, щоб там, де у нас немає сильних організацій, вони нам рекомендували людей, які потім увійдуть у владу – обиратимуться мерами міст, в міські ради і будуть вирішувати проблеми людей, що працюють, через владу».

Підсумовуючи,  Ірина Самаріна зауважила: «Діалог лівих сил, які говорять тут про об’єднання – точиться довкола президентських чи наступних парламентських виборів. Вливатися в такий блок ми не вважаємо за потрібне, тому що не бачимо там свого місця.

Сьогодні ліві сили не можуть продукувати ні нові ідеї, ні нових лідерів. Через це їм немає чого запропонувати молодим партіям. Більше того, всі пропозиції від комуністів, соціалістів, інших старих партій до нас звучали так: «дайте нам своїх людей на акції, або ще краще – дайте грошей». Це не платформа для об’єднання.

Сьогодні у лівих є одна альтернатива, яка може змусити їх об’єднатися – зміни або смерть. Або ліві зрозуміють, що вони мають змінюватися, або вони помруть. Або зараз, або протягом двох-трьох років, тому що перспективи у них немає жодної.

Як можуть ліві сили ставити собі за мету постійно домовлятися з олігархами, маючи 3,5,7 відсотків і казати , що от колись ми будемо говорити про зміну влади в країні?

Чому сьогодні для лівих сил немає задачі створювати платформу, створювати революційну ситуацію для зміни влади в країні?

Я закликаю ліві сили подумати про те, що ми разом можемо зробити для знищення олігархічної системи, що існує в країні. Бо поки ми її не знищимо, ми не зможемо нічого змінити. Так, ми говоримо про створення революційної ситуації. Давайте про це казати прямо. Чому ліві бояться про це говорити? Ми не боїмось. Чому всі вважають, що якщо народ розчарувався в Майдані, борючись за кращу владу, то більше ніхто не постане на боротьбу за краще життя?

Замість цього класичні ліві переймаються питанням, схожим на «Чи є життя на Марсі» – «Як нам працевлаштувати своїх «партайґеноссе»: Симоненко, Вітренко, Ніколаєнка?».

Я думаю, що ліві партії протягом найближчих двох-трьох років об’єднає поява нового, потужного руху нових лівих. На арену вийдуть нові молоді сили, які перехоплять червоне знамено праці. Молоді ліві будуть уже іншими, вони бачать за що вони повинні боротися і у них, я думаю, це вийде ліпше».

Ірина Самаріна

Заступник голови Центральної Ради партії «Велика Україна»

(тези виступу – http://www.velikaukraina.org/main/v-temu/997-ukrayinski-livi-zminitisya-abo-pomerti.html)

You may also like...

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *